🔺 10 березня 2023 року мобільна майстерня «Tolocar» та Благодійна організація «Карітас-Броди» підписали двосторонній договір про реалізацію інноваційного німецького проєкту «Tolоcar». Місцем реалізації проєкту стала Бродівська Гімназія Імені Івана Труша.
🔸 Стартував проєкт в оригінальному форматі. Команда дівчат змагалася з командою хлопців. Це було непросте змагання – кожна із них мала зібрати власноруч 3D-принтер. Обидві команди (не без підказок дорослих, звичайно!) впоралися дуже швидко. Два 3D-принтери зібрано і пробні 3D-моделі надруковано. Тепер учні гімназії та усі охочі можуть учитися 3D-друкуванню, адже 3D-принтери тепер будуть знаходитися в гімназії стаціонарно.
🤝Дякуємо мобільній майстерні «Tolocar», Республіці Німеччина, за підтримки якої реалізується проєкт, і Карітас-Броди за нові можливості для бродівчан та внутрішньо переміщених осіб.
Команда Благодійного фонду «Карітас-Броди» у січні працювала на виїзді – у Бродівській, Буській, Заболотцівській громадах Золочівського району та Радехівській громаді Червоноградського району. На запрошення старости Башаровецького старостинського округу Ігоря Крука та Радивилівської громади Дубенського району продуктові набори й додаткові набори гігієни отримали сільські жителі і внутрішньо переміщені родини уразливих категорій, яким ще жодного разу не надавали допомогу. Багато хто з людей був по-справжньому здивований – не знав, не сподівався, але всі без винятку – раділи. Ми радіємо теж, – що маємо можливість соціально й географічно розширити кордони надання гуманітарної допомоги для тих, кому її не надавали, хто про неї не чув або не мав чим по неї приїхати.
Висловлюємо щиру вдячність проєкту F&H, завдяки якому ми разом підтримуємо людей у потребі.
МИ живемо у тривозі, молимося за Україну, наших захисників, великих і маленьких українців. Відчуваємо біль і сльози кожного. Бажаємо один одному миру, Божого захисту й життєвої радости. Ми разом у думках і в молитві.
Та сьогодні усі чекаємо на диво – коли на небі засяє Різдвяна зоря, за столом збереться родина і у спільній молитві ми будемо наповнювати наші серця вірою, теплом і любов’ю.
МИ запалимо свічечки пам’яті, подякуємо за прихисток, смачну вечерю і побажаємо різдвяного янголятка, зворушливих колядок і смачної куті кожній родині.
МИ віримо й будемо вірити в перемогу України і щасливу Різдвяну зорю!
Пам’ятаєте, як у дитинстві серед спекотного літа мріяли про річку чи море, щоб з розгону шубовснути у воду? Летіли навсібіч бризки, інколи навіть і прохолодної води, а ми божеволіли від радості. Саме з такими емоціями 13 листопада 2022 року ми поринали у миробудівний конкурс «Я, ти, МИ – будуємо разом спільноту!», організований працівниками Карітас-Броди для інтеграції внутрішньо переміщених осіб і місцевих жителів у спільний життєвий простір. Скільки нас було? Не мало й не багато – 40 учасників. Ми не ділилися на переміщених осіб і місцевих жителів. Ми обирали команду залежно від кольору стрічки – власного емоційного стану. (Чи хтось здогадувався? Хтось, звичайно!) Скільки конкурсів ми провели? Багато. Різних. «Хто його знає?» Цікаво було поринути у світ лексичного багатства української мови, дізнаючись, а дехто й знаючи, тлумачення різних слів, як-от, наприклад. що мармиза – це обличчя; гендлювати – торгувати чи спекулювати, а пуцьвірінок – безпере пташеня або мала дитина.
У конкурсі «Правда чи брехня» команди поринули у світ мовних див. Для багатьох це стало відкриттям. Що саме? Двірець – це все-таки вокзал. Хідник – тротуар, а не вхід у печеру. Цікаво було за дійством спостерігати, бо між собою змагалися не окремі групки людей, а команди. А щоб суперник не побачив відповідь, капітани навіть ховали картки з відповідями за пазуху. Пограли в Крокодила. Найспритнішими виявилися дітлахи із синьої команди. У конкурсі «Емодзі» позмагались за знання значень смайликів. Команди наповнювали свій час і простір спільною інтелектуальною дією. А от забава «Яблучний бум», безперечно, сподобалася усім – бо усі шалено бігали у пошуках яблук. Не важко ж! Дружно складали команди й слова у конкурсі «Не горобець». Знавцем неістот стала команда зелених – 12 слів за одну хвилину. А команда рожевих вирішила, що оса й щука це віднині неістоти. Конкурс «Секрет» став завершальним. Що було у Секреті? Унікальні місця південного регіону нашої рідної України – Херсонщини. Символічно. Можливо. Але цікаво, що навіть херсонці не всі ці місця знали. Тому сім озер Бродівщини херсонці шукали на Херсонщині. А от бродівчани острів Джарилгач знали. А все ж таки Херсонщина. Що ж там є цікавого? Унікальне Лемурійське озеро, солоність якого перевищує Мертве море; коса Бирючий острів, Джарилгач – найбільший острів України; Асканія Нова – найбільший степовий заповідник у Європі; Гранд-каньйон або Херсонські гори – Місце щасливих людей – так їх назвав Кузьма Скрябін; дельта Дніпра, Рожеве озеро й не тільки… Це все вже є нашим, рідним, українським! Цікавий, емоційний, пізнавальний конкурс завершився церемонією нагородження команд. А завдяки підтримці чеського проєкту «Екстрена допомога вразливим ВПО у Львівській області, Україна» (координатор Тарас Боярчук, який був і незамінним членом журі) команди отримали солодкі призи й смачний вечірній презент. Дякуємо директору БФ «Карітас-Броди» Ярославу Царику за підтримку в організації й проведенні конкурсу інтегрованої реальності ВПО та місцевих жителів, прибрані психологічні кордони й теплу, дружню, командну атмосферу. Перемогла команда зеленого кольору, а виграла – дружба. Команди змагалися, водночас будуючи разом спільноту. І це нам справді сьогодні дуже потрібно – разом будувати життєвий простір!